
Гарячий компост відрізняється від звичайного не лише швидкістю дозрівання. Якщо купа правильно складена і добре прогрівається, у неї можна відправляти навіть частину рослинних решток, які зазвичай не радять класти в компост: бур’яни з насінням, підгнилі плоди та хворе бадилля.
Звичайний компост може дозрівати багато місяців, а гарячий за сприятливих умов стає готовим приблизно за 4–6 тижнів. Секрет – в активній роботі мікроорганізмів, через яку температура всередині великої купи піднімається приблизно до 55–65°C.
Саме нагрівання допомагає знизити життєздатність насіння бур’янів і частини збудників рослинних хвороб. Тому такий спосіб особливо зручний восени, коли на ділянці накопичується багато бадилля, падалиці та інших рослинних решток.
Що можна класти
Для гарячого компосту потрібні дві групи матеріалів.
До «зелених» відносять свіжу траву, бур’яни, овочеве бадилля, кухонні рослинні відходи та підгнилі плоди. Вони містять багато вологи й азоту.
«Коричнева» частина – сухе листя, солома, дрібні гілки, тирса, подрібнена кора або сухі стебла. Вони забезпечують структуру і не дають купі перетворитися на мокру щільну масу.
На дно бажано покласти грубі стебла або невеликі гілки для доступу повітря. Далі зелені та сухі матеріали чергують шарами приблизно по 15–20 см.
Розмір має значення
Маленька купа швидко втрачатиме тепло. Щоб процес справді став «гарячим», висота повинна бути близько метра або більше, а сама купа – достатньо об’ємною.
Для прискорення старту її добре зволожують. За потреби можна використати настій курячого посліду, коров’яку або невелику кількість азотного добрива, розчиненого у воді.
Після цього купу накривають чорною плівкою, щоб зберегти тепло та вологу.
Без перевертання нічого не вийде
Через декілька днів температура всередині компостної купи починає помітно зростати. Але для швидкого розкладання органіці потрібен кисень, тому купу регулярно перелопачують.
Саме перевертання дозволяє зовнішнім шарам потрапити всередину, де температура найвища. Це особливо важливо, якщо у компост додали бур’яни з насінням або бадилля з ознаками хвороб.
Готовий компост стає темним, пухким, однорідним і пахне землею, а не гниллю.
Важливий нюанс: класти хворі рослини варто лише тоді, коли ви впевнені, що купа справді прогрівається по всьому об’єму. У холодному або звичайному компості збудники хвороб та насіння бур’янів можуть зберегтися.
Вас це може зацікавити: Якщо компост не дозріває місяцями: як прискорити процес за допомогою дріжджів
Секрет ідеального компосту: які помилки псують добриво і роблять непридатним для використання




