Книга Едіт Єви Еґер – це мемуари про Голокост, який пережила головна героїня.
У 1944 році 16-річну балерину Едіт разом з родиною відправили до Аушвіца. Переживши неймовірні страхіття, вона не тільки вижила, а й знайшла в собі сили рухатися далі і стати успішним психологом.
У своїй книзі Еґер ділиться власним досвідом, пропонуючи читачам практичні інструменти для подолання травм, прощення та пошуку сенсу життя. Вона підкреслює, що навіть у найтемніші часи ми завжди можемо зробити вибір, який допоможе вижити та здобути свободу.
Напевно, девізом її життя може стати слово «всупереч».
Вона вижила в Освенцимі всупереч вихідному задуму машини смерті.
Вона дала життя своїй першій дитині всупереч побоюванням лікарів про те, що слабке здоров'я не дозволить їй цього зробити.
Вона зуміла розпочати життя в новій країні всупереч усім труднощам, які супроводжують емігрантів.
Вона стала одним із найвідоміших психологів сучасності всупереч поширеним навіть зараз переконанням про те, що в 40 або 50 уже пізно розпочинати наукову кар'єру.
Вона живе щасливо всупереч тому, що життя дало їй для цього надто мало можливостей…