5 видів сиру, які можуть провокувати здуття, важкість і дискомфорт у кишечнику

Сирна нарізка, вишукане плато з медом чи тягуча скоринка на піці – для багатьох сир став синонімом гастрономічного задоволення. Проте для нашого кишечника сир часто стає справжнім випробуванням.

Сир багатий на білок, кальцій та жиророзчинні вітаміни. Однак складні процеси ферментації, високий вміст прихованої солі, насичених жирів та специфічних бактеріальних культур роблять деякі сорти сиру потенційними тригерами здуття, запалень та дисбактеріозу.

Чому кишечник дуже чутливий до сиру

Травна система кожної людини унікальна. Але є три універсальні компоненти в сирах, які найчастіше викликають дискомфорт у шлунково-кишковому тракті.

Лактоза (молочний цукор): при дефіциті ферменту лактази нерозщеплений молочний цукор потрапляє в товстий кишечник. Там він стає їжею для газоутворювальних бактерій, викликаючи метеоризм і спазми.

Казеїн: протеїн коров'ячого молока (особливо типу А1) у людей з чутливим кишечником може провокувати мікрозапалення в стінках кишечника та порушувати його бар'єрну функцію.

Надлишок натрію та жирів: сіль і насичені жири у великих кількостях уповільнюють перистальтику та пригнічують корисну мікрофлору.

Антирейтинг сирів, від яких найбільше страждає кишечник

● Плавлені сирки та сирні соуси. Вони традиційно на вершині рейтингу. Це ультраоброблені продукти, які містять мінімум натурального сиру і максимум солей-плавителів (фосфатів), трансжирів та консервантів. Фосфати подразнюють слизову оболонку шлунку та кишечника, а штучні добавки пригнічують ріст корисних лакто- та біфідобактерій.

● Сири з пліснявою (рокфор, дорблю, камамбер). Благородна пліснява (Penicillium) надає сиру унікального смаку. Але для людей із синдромом подразненого кишечника, дисбактеріозом або схильністю до кандидозу вона може стати тригером загострення. Крім того, такі сири багаті на гістамін – речовину, яка у великих кількостях викликає здуття, діарею та імітує алергічну реакцію.

● М'які розсільні сири (фета, бринза). Самі по собі ці сири містять мало лактози, що добре. Проте вони зберігаються у концентрованому сольовому розчині. Величезна кількість солі порушує водний баланс у кишечнику, може викликати осмотичну діарею або, навпаки, закрепи через затримку рідини в організмі.

● Копчені сири (косичка, чечел, копчений сулугуні). Подвійний удар по травленню. Високий вміст солі тут поєднується з продуктами згоряння деревини (або хімічним «рідким димом»). Копчені компоненти діють як агресивні подразники для ніжної слизової оболонки кишечника і важко розщеплюються ферментами.

● Надто жирні витримані сорти (пармезан, чеддер). Вони практично безлактозні – це плюс. Але через надвисоку концентрацію жирів та щільну структуру вимагають від організму колосальних зусиль для перетравлення – це мінус. При слабкій роботі підшлункової залози або жовчного міхура важкі жири не встигають розщепитися, викликаючи гнильні процеси в нижніх відділах кишечника.

Якщо ви помічаєте дискомфорт у кишечнику після вживання певного виду сиру, перейдіть на безпечнішу альтернативу – помірної жирності (наприклад, моцарелу, рікоту або якісний домашній сир). Поєднуйте їх із великою кількістю зелені, запеченими овочами та клітковиною – це допоможе кишечнику легше впоратися з травним навантаженням.