«Ми ближче, ніж нам здається»: PANCHYSHYN & SVIT випустили пісню та кліп, який присвятили Міжнародному дню жестових мов

PANCHYSHYN & SVIT презентували нову спільну пісню «Ми ближче», створену в колаборації з телеканалом «Київ» до Міжнародного дня жестових мов, який відзначали 23 вересня.

В основі композиції — проста, але важлива думка: між людьми часто значно менше відстані, ніж нам здається. Ми можемо по-різному говорити, чути й відчувати світ, але бажання бути зрозумілими та відчувати близькість об’єднує нас.

«Ми ближче, ніж нам здається,
 коли мовчання говорить за нас…»

У тексті пісні жестова мова стає також метафорою універсальної мови людської близькості — через погляд, дотик, присутність, любов і готовність зробити крок назустріч іншому.

«Мені здається, сьогодні нам особливо важливо шукати не те, що нас розділяє, а те, що об’єднує. Ми часто самі проводимо між собою кордони, хоча насправді їх може й не бути. Саме про це рядок “Тихо стираю лінії між нами”. Ми різні, можемо говорити різними мовами, по-різному чути й відчувати світ, але залишаємося людьми. І варто частіше простягати руку одне одному назустріч», — говорить SVIT.

Музику до композиції написав Остап Панчишин, авторкою слів стала Світлана Германова (SVIT). «Ми ближче» артисти виконали разом.

Для PANCHYSHYN музика в цій історії стала ще однією мовою, яка не потребує перекладу.

«Музика має дивовижну здатність об’єднувати людей без зайвих пояснень. Їй не потрібен переклад, щоб передати емоцію. Для мене “Ми ближче” саме про це: про мову, яку можна не лише почути, а й відчути. І якщо музика хоча б на кілька хвилин стирає кордони між нами, значить, вона вже зробила щось важливе», — розповідає PANCHYSHYN.

До створення відео долучилася команда телеканалу «Київ». Візуальна історія продовжує головну ідею композиції: попри відмінності у способах комунікації, здатність відчувати й розуміти одне одного залишається універсальною.

Для PANCHYSHYN & SVIT було важливо, щоб «Ми ближче» не залишилася піснею лише до однієї дати. Міжнародний день жестових мов став приводом поговорити про значно ширше: про необхідність бачити одне в одному передусім людей, шукати те, що нас об’єднує, і не створювати кордонів там, де їх насправді немає.

«Мовою жестів, мовою любові» — один із ключових рядків композиції. Бо іноді, щоб зрозуміти одне одного, достатньо не говорити більше, а просто стати трохи ближчими.