У Нідерландах вперше провели автозаїзд на підтримку українських військовополонених та безвісти зниклих

16 серпня 2026 року у місті Влардінген (Нідерланди) відбувся перший у країні автомобільний заїзд на підтримку українських військовополонених і безвісти зниклих захисників, зокрема військовослужбовців «Азову», а також на вшанування пам’яті загиблих українських воїнів.

Близько 30 автомобілів з українськими прапорами об’єдналися в одну колону та протягом приблизно 40 хвилин рухалися вулицями Влардінгена.

Одна колона – один голос.

Метою заходу було нагадати українцям та європейському суспільству про тих, хто досі перебуває в російському полоні, про безвісти зниклих українських захисників та про їхні родини, які місяцями й роками живуть у невідомості та очікуванні.

Після завершення автозаїзду учасники зібралися на стадіоні футбольного клубу DVO’32, де відбулася основна частина заходу під назвою «Ми говоримо їхніми голосами».

Організатором виступила благодійна організація Stichting We Stand with Ukraine. Організацією та координацією заходу займалися Іван Пітеляк та Катерина Середюк разом із командою волонтерів.

Для Івана Пітеляка тема військовополонених має особисте значення: його близький родич Сергій, позивний «Класик», – Герой України, військовослужбовець 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України та захисник Маріуполя й «Азовсталі». У травні 2022 року разом з іншими захисниками Маріуполя він за наказом вийшов з території «Азовсталі» та потрапив у російський полон, де залишається й досі.

Захід не мав комерційних спонсорів і став можливим завдяки людям, які добровільно віддали свій час, сили та професійні вміння заради спільної мети. Важливу допомогу в підготовці та проведенні заходу надали волонтерки Оксана та її донька Уляна, які долучилися до організаційної роботи, інформаційних розсилок та підготовки локації. Від ранкових монтажних робіт до завершення події поруч були волонтери, ведучі, музиканти, фотографи, відеографи та технічна команда. Для організаторів ця підтримка стала ще одним нагадуванням про силу української взаємодопомоги – коли люди об’єднуються, підтримують одне одного і разом роблять важливу справу для України.

Однією з центральних частин заходу стали виступи людей, для яких війна та долі безвісти зниклих – особисті історії.

Перед присутніми виступив Марчинков В’ячеслав Володимирович – учасник бойових дій та ветеран російсько-української війни, який наприкінці 2023 року під час боїв за Бахмут отримав осколкове поранення та важку контузію.

Свої історії також розповіли родичі українських захисників, які досі вважаються безвісти зниклими: Мосіюк Ірина Володимирівна – сестра військовослужбовця 46-ї бригади Петрука Юрія Володимировича, який зник 26 квітня 2025 року; Дмитрук Світлана Олександрівна – донька військовослужбовця 117-ї окремої механізованої бригади Дмитрука Олександра Ростиславовича, який зник 21 квітня 2024 року на Запорізькому напрямку поблизу Роботиного; Юрченко Катерина Василівна – дружина військовослужбовця 25-ї десантно-штурмової бригади Пасічника Олександра Васильовича, який зник 13 березня 2023 року поблизу Червонопопівки Луганської області.

Їхні виступи стали голосом не лише їхніх рідних, а й багатьох українських сімей, які продовжують чекати. Однією з місій заходу було дати таким родинам можливість бути почутими та нагадати, що вони не залишаються зі своїм болем наодинці.

Особливе значення мала підтримка з боку нідерландського суспільства. Захід відкрив представник футбольного клубу DVO’32 Кейс (Kees). Нідерландець Hubert Sent прочитав нідерландською мовою переклад «Заповіту» Тараса Шевченка, а 19-річний нідерландський волонтер Касперт Лафебе, який вивчає українську мову та підтримує Україну, звернувся до присутніх українською.

Український гурт «Ведана» на чолі з Анастасією Григоренко виконав український та нідерландський гімни. Колектив бере участь у заходах на підтримку України та популяризує українську культуру за кордоном.
 

Організатори висловили особливу вдячність нідерландському народові за підтримку України, допомогу українцям та можливість продовжувати говорити в Європі про війну, військовополонених і безвісти зниклих захисників.

Під час заходу відбувся благодійний аукціон, на якому один з українських прапорів придбали за 750 євро. Загалом вдалося зібрати близько 1500 євро на підтримку 8-ї артилерійської бригади, 2-го артилерійського дивізіону «Гармаш» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

Наприкінці заходу учасники розгорнули 15-метровий український прапор та вшанували пам’ять українських воїнів, які віддали життя за Україну.

 «Ми маємо говорити за тих, хто сьогодні не може говорити сам. Ми не маємо права забувати про військовополонених і безвісти зниклих. Вони боролися за нас – сьогодні наш обов’язок боротися за них: говорити про них, нагадувати про них світові та підтримувати родини, які щодня живуть у невідомості».

«Ми говоримо їхніми голосами» – це не просто назва заходу. Це заклик не мовчати. Поки вони не можуть говорити – ми говоритимемо їхніми голосами.