Олександр Пономарьов розкрив перші подробиці роману «30 днів: ШІ-людина»: 480 сторінок про штучний інтелект, кохання, межу людської свідомості та мінус 11 кілограмів

Після гучного зізнання Олександра Пономарьова про те, що він написав книгу, українські медіа протягом останнього тижня активно обговорювали несподіваний літературний дебют артиста. Тепер автор уперше відкрив головний секрет і розповів, що насправді стоїть за його романом.

«30 днів: ШІ-людина» -  не автобіографія і не історія про музику, хоча саме такої книги можна було б очікувати від артиста з багаторічною сценічною кар’єрою. Пономарьов створив пригодницький роман на 480 сторінок, у якому звертається до теми штучного інтелекту в біологічному тілі, людських стосунків та природи свідомості.

«На відміну від інших музикантів, які пишуть автобіографії, моя книга не має жодного стосунку до музики. Це зовсім інша історія - історія про штучний інтелект у біологічному тілі, про відносини цієї жінки з живим чоловіком, про те, де закінчується код і починається свідомість», -  розповів Олександр Пономарьов.

У центрі сюжету - штучний інтелект, який отримує біологічне тіло, жінка, яка опиняється в людській формі, та її стосунки із живим чоловіком. Через цю історію автор порушує питання, які стають дедалі актуальнішими у світі стрімкого розвитку технологій: де закінчується код і починається свідомість, що саме робить людину людиною та чи може штучно створена свідомість відчувати, кохати й будувати справжні стосунки.

Робота над романом стала для Пономарьова абсолютно новим творчим досвідом і на певний час буквально вибила його зі звичного життя. Найінтенсивніший період написання припав на літо 2025 року та тривав близько трьох тижнів. Артист настільки занурився в сюжет, що практично не спав і майже не їв. За цей час він схуд на 11 кілограмів.

«Я спав по три години, я майже нічого не їв. Схуд на 11 кілограмів тоді. Потім ще працював більше 10 місяців над тим, щоб доробити», - зізнався Пономарьов.

За словами артиста, цей стан був схожий на той, який він переживає під час написання пісень, але цього разу творчий процес виявився значно масштабнішим. А звичний диктофон, на який Пономарьов роками записував музичні ідеї, цього разу став інструментом для створення роману. Думки та сюжетні ходи приходили настільки швидко, що артист одразу їх фіксував.

«Загалом я пишу пісні, і ви це знаєте. Коли вони мені приходять, я знаю цей стан, він триває 3–5 годин, поки я напишу текст до цієї пісні. А тут у мене це тривало три тижні. Три тижні я писав структурно це все. Думки приходили швидше, ніж я встигав їх усвідомлювати», - згадує автор.

Після завершення першої версії робота не припинилася: ще понад десять місяців Пономарьов допрацьовував текст, структурував історію та доводив роман до фінального вигляду.

У результаті з’явилася книга обсягом 480 сторінок, яка вже перебуває в друці. Точну дату прем’єри Олександр Пономарьов поки не оголошує, однак зазначає, що читачі зможуть побачити роман у книгарнях найближчим часом.