
У середині літа город виглядає найпишніше. Але густе листя часто приховує перші ознаки захворювання. Теплі ночі, дощі, роса, полив по листю та слабка циркуляція повітря створюють ідеальні умови для грибків і бактерій.
У липні важливо оглядати рослини не лише зверху. Саме на нижньому листі помідорів, огірків, картоплі й кабачків зазвичай з’являються перші плями, пояснюють експерти. Якщо помітити їх вчасно, інфекцію часто вдається стримати санітарним обрізуванням, зміною поливу та правильно підібраною обробкою.
Альтернаріоз, або суха плямистість
Цю хворобу ще називають ранньою сухою плямистістю. Вона починається зі старого нижнього листя: на ньому з’являються бурі плями з концентричними колами, схожими на мішень. Навколо пошкоджених ділянок тканина жовтіє, листок поступово засихає й опадає.
Збудник може зберігатися у ґрунті та на рослинних рештках, а на листя потрапляє разом із бризками води. Тому помідори й картоплю краще поливати під корінь, не спрямовуючи струмінь на землю біля стебла.
Уражене листя потрібно одразу зрізати й винести з ділянки. Ґрунт під кущами варто замульчувати соломою, скошеною підсушеною травою або іншим чистим матеріалом. Якщо плями продовжують з’являтися, застосовують дозволений для конкретної культури фунгіцид — зокрема мідьвмісний препарат. Уже пошкоджені листки не відновляться, але обробка може захистити здорові.
Септоріоз, або біла плямистість
Септоріоз також найчастіше починається з нижнього листя помідорів, тому його легко переплутати з альтернаріозом. Головна відмінність — численні невеликі округлі плями зі світлою або сіруватою серединою та темним обідком.
Без втручання рослина швидко втрачає листя саме тоді, коли плоди наливаються й дозрівають. Через це помідори ростуть дрібнішими, гірше достигають і можуть отримувати сонячні опіки.
Усі листки з великою кількістю плям видаляють. Кущі підв’язують і проріджують, щоб усередині не застоювалося вологе повітря. Нижні здорові листки, які торкаються землі, також краще поступово прибрати.
Полив проводять лише під корінь, бажано вранці. Для стримування інфекції використовують фунгіцид, зазначений в інструкції як засіб проти плямистостей на помідорах. Важливо витримати строк очікування до збирання плодів.
Борошниста роса
Перші ознаки нагадують борошно або білий пил, розсипаний по листку. Спочатку видно кілька світлих плям, але згодом наліт вкриває значну частину поверхні. Листя передчасно жовтіє та відмирає, а плоди повільніше ростуть.
На відміну від багатьох інших хвороб, борошнистій росі не обов’язково потрібні краплі води на листі. Їй достатньо високої вологості, тепла, затінення та загущених посадок. Саме тому наліт часто вперше помічають усередині великого куща кабачка чи огірків.
Найбільш уражене листя потрібно вирізати, але не варто за один раз позбавляти рослину більшої частини зеленої маси. Кущ обережно проріджують, відкриваючи доступ світлу й повітрю.
На початковій стадії застосовують біофунгіциди або інші дозволені засоби проти борошнистої роси. Обробляти потрібно не лише верхню, а й нижню поверхню листя. Процедуру повторюють відповідно до інструкції, особливо після дощу.

Несправжня борошниста роса
Попри подібну назву, ця хвороба відрізняється від звичайної борошнистої роси. На огірках, динях і кавунах вона проявляється жовтими кутастими плямами, обмеженими жилками. У вологу погоду зі зворотного боку листка можна побачити сіруватий або фіолетовий наліт.
Несправжня борошниста роса розвивається дуже швидко. За сприятливої погоди зелений огірковий батіг може за кілька днів перетворитися на сухий. Особливо небезпечні прохолодні ночі, рясна роса та часті дощі.
Пошкоджені листки видаляють, а полив скорочують і переносять на ранок, щоб рослини не залишалися мокрими на ніч. Огірки бажано підняти на опору, якщо вони лежать на землі.
Здорове листя обробляють препаратом, дозволеним проти несправжньої борошнистої роси на відповідній культурі. Звичайні засоби від борошнистої роси можуть виявитися недостатньо ефективними, тому потрібно уважно читати призначення препарату.
Бактеріальна плямистість
Найчастіше на неї страждають помідори й перець. На листі з’являються дрібні темні плями, які іноді виглядають водянистими й мають жовту облямівку. На плодах можуть утворюватися тверді шорсткі цятки або струпи.
Бактерії легко переносяться з краплями води, на руках, рукавичках, секаторі та підв’язувальних матеріалах. Тому не варто пасинкувати, підв’язувати або збирати врожай, поки листя мокре.
Хворі частини рослини видаляють, а інструмент після кожного підозрілого куща дезінфікують. Полив зверху припиняють. Якщо рослина уражена дуже сильно, її краще прибрати повністю, щоб не наражати на небезпеку сусідні посадки.
Звичайні фунгіциди проти бактерій не працюють. Для профілактичного захисту здорових тканин можуть застосовуватися мідьвмісні препарати, але вони не вилікують уже уражене листя.
Фузаріозне в’янення
Ця хвороба діє інакше: видимих плям спочатку може не бути. Окремі пагони або одна сторона рослини починають в’янути в спеку, частково відновлюються ввечері, а наступного дня знову опускаються. Пізніше листя жовтіє, а гілка засихає.
Фузаріозний гриб живе у ґрунті та проникає в судини рослини, перешкоджаючи надходженню води. Якщо розрізати уражене стебло вздовж, усередині часто помітне коричневе забарвлення судин.
Вилікувати вже заражену рослину практично неможливо. Її видаляють разом із корінням і не кладуть у компост. На зараженій грядці надалі дотримуються сівозміни, обирають стійкі сорти та не висаджують чутливу культуру на тому самому місці кілька років поспіль.
Вас це може зацікавити: Чому грядка після часнику не повинна пустувати: що можна посадити, а що – категорично не варто
5 ворогів лаванди: чим хворіє рослина і як її захистити





